Київська область була утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 28,1 тис. кв. км (4,7% від території України). Чисельність населення — 1827,9 тис. чоловік (3,7% від населення України), у тому числі міське населення — 1053,5 тис. чоловік (58%), сільське — 774,4 тис. чоловік (42%). Щільність населення — 65 чел. на кв. км.
Адміністративно-територіальний устрій області: 25 адміністративних районів, 25 міст, у тому числі 11 — обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1221 сільський населений пункт. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.
Адміністративний центр — місто Київ, що є містом республіканського підпорядкування.
Область небагата корисними копалинами. Тут зустрічаються: торф, буре вугілля, будівельні матеріали. Найбільше значення мають запаси будівельних матеріалів.
Найбільш трагічною подією XІ- XVІІ вв. стала навала Батия. Частина населення Київщини змушена була залишити обжиті місця й іти в більш безпечні райони — на Волинь, у Галицку землю, Північно-Східну Русь. Скориставшись феодальною роздробленістю Русі, ослабленої в боротьбі проти ординців, Велике князівство Литовське в XVІІ в. захопило значну частину давньоруських земель. У 1362 р. Київська земля, у т.ч. Київ, Переяславщина й Поділля опинилися у володіннях литовських феодалів. В 1569 р. виникла єдина держава Річ Посполита, до якої й увійшло Київське воєводство. Новий етап розвитку Києва й Київської області почався після входження України до складу Російської держави. В 1708 р. була утворена Київська губернія. Після адміністративної реформи у 1775 р. створюється Київське намісництво, у яке ввійшли майже вся Полтавщина й два повіти Чернігівщини — Остерський та Козелецький. Трагічні сторінки біографії регіону поповнилися вже в недавньому минулому Чорнобильською катастрофою 1986 р., яка назавжди залишиться незагойною раною області, всієї країни й навіть світу. У структурі ВВП провідне місце займає промисловість, на другому місці перебуває сільське господарство, далі йдуть будівництво, транспорт і сфера послуг. Основу промисловості становлять електроенергетика й харчова промисловість, виділяються також машинобудування й металообробка, хімія та нафтохімія. Машинобудування й металообробка спеціалізуються на виробництві встаткування для хімічної промисловості (Фастовський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень») і підприємств торгівлі, машин для тваринництва, екскаваторів (Бородянський екскаваторний завод), меліоративної техніки, електротехнічних виробів побутового призначення — холодильників (Васильківський завод холодильників), кондиціонерів, світлотехнічного встаткування (Броварський світлотехнічний завод).
Обличчям хімічної й нафтохімічної промисловісті області є Білоцерківський шинний завод № 2, «Белоцерківщина». Також у регіоні розвинена мікробіологічна промисловість («Біохімік» - Бородянський район).
Сільське господарство області характеризується високим рівнем розвитку та спеціалізується на вирощуванні зернових, буряківництві й м’ясо-молочному тваринництві. Основні визначні пам’ятки: національний історико-етнографічний заповідник «Переяславль», державний історико-культурний заповідник у м. Вишгороді й інші. |
